Я виріс на кортах Брукліна, де статистика не обманує, але мрії — таки працюють. З чорним хлопчиком з мікрофоном і витертими кросівками я перетворив дані на поезію. Це не про баскетбол — це про те, хто отримує увагу, коли система каже, що ти не достатній.

У підземному лізі Чикаго перемога не виграє від слави, а бореться за гір. Нічий нещасливий результат — це стратегія. Дерев Редонда та Араваї не програють з розквами — вони грають з кров’ю на рукавах.

Я спостерігав, як черво-чорні смуги на м’якій основі — це не просто формула, а закодований маніфест стійності. Кожна смуга — це траєкторія останнього пострілу, що змінила все.