Чи варто працювати в алейболі?

Підлога, що не нагороджує зусилля

Я думав, що якщо тримати стріляти — колись помітять. Я вирост у будині з розбитим асфальтом, де статистика не розказувала правду. Мій батько — вчитель без дітей — навчив мене вимірювати цінність, спостерігаючи за хлопцями, які перетворюють провулки на класи. У ночі, коли мигають лампи, я бачив 16.34 пострілу у тишні — не тому що вони невмілкні, а тому що нiхто їх не зарахував.

Данi: 306 великих 165.5+304 маленьких 159.5сп2.96 одинарних (11 середнє 9) 301 дозволити 8.5перемога — але що це означає, коли твоє ім’я не у списку?

Число, яке нiколи не називали

Їх називають «зусилля». Їх називають «потенцiал». Але спробуй зарахувати тихих стрiльцiв — тих, хто нiколи не досягає лавки.

Я пам’ята Малiка наповночi, котрий самотужу через вулицi Пдпригороджжя Чикаго… і його тренер писав рiвняння крейди й бетоном.

Ми всi знаємо, як вимиряти цїннсть: спостережуючи за хлопцями, як перетворюють провулки на класи — і все одночасно нiхто їх не бачить.

Статистичний листок не цїкнується чи тобу походить з Енглвуда чи Вест-Сайду. Вона цїкнується лише чи твоє ім’я набране чорнилом — на паперi, що належить комусьому мрї.

Гра, яка розкриває хто лишений

Це не про очки. Це про того, хто лишений колись гасне цифри. Ты можеш слитатии кожен постр!л — але не кожну душу, котра взяла його. Площа не цїкнується чи твоя мама працювала на двох роботах чи носила свої черевики — вона цїкнується лише чи твоє останне ім’я з’является у квитку купленому сномосьому сну.