Як Наполі купила Марадону?

М’яч — це не просто гра

Я ще пам’яту ті ночі у Краун Хайтс — бетонні майданчи під світлом, хлопці дриббляли, наче володіли світом. Ніхто не думав, що хлопець з Брукліна може купити футболку Марадони… допоки він цього не зробив. Не через грош на рахунку — це було про наслiддя.

Реальна цiна мрiї

Нам казали: «Ти не можеш купити велич». Але ось оберт — я побачив, як це сталося. Марадона не пiдписав для Наполi, бо йому знадобились грошi — вiн пiдписав, бо Наполi дала йому прокричати.

У Неаполi вiн ходив вулицями, де хлопцi малювали його образи на стинах — той самий бетон, той самий grit, той самий досвг мiж боротьбою та сподiванням.

Вiн не втїк з Бруклiна — вiн забрав його з собою.

Данi i нe кажуть всю історii

Ми слежимо данni як релiiгii: голи за гру , зарплата за сезон. Але реальна цiна? Це написано потом у потемр. Коли хлопець з Кон-Айленду бачить Марадону по ТВ… ВІН БАЧИТЬ НЕ ГРАТНИКА. ВІН БАЧИТЬ СЕБЕ. Й ОСЬ ЧОМУ Ми ДIЛИ ЦЕ - НЕ ПРОСТО ПРО КЛІК - АБО ЗАПАМ’ЯТИТИ, ХТОМИ Ми ЄМОГДИ ВІРили У нас можемо перемогти.