Якби Джеймс мав елітних товаришів?

Тихе рівняння величності

Я дивлюся у бокс-скор, наче поет наслухає тишу між нотами. У моєму чиказькому квартирі після півночі я запускаю симуляції — не щоб благочинити легенди, а щоб перевірити, що могло б статися.

Що б сталося, якби Леброн у свого 5-го року мав захистника як Пейтон? Не фантастичнiсть — це реальнi данi. Пейтон: 12.4 DRS у віцьому сезонi — еліт для того, хто тримає тиск.

Каталiзатор шостого року: ТІнь Кобе

У шостий рiк — Кобе Брайант: високоефективний скаут із клач-економiєю (94% клач). Вона не просто забива — вона створює простiр. Його синергiя з Леброном стискала оборону.

Десятирний ансамбль: Гiнобрiл i Паррк

Десятий рiк? Додаємо Гiнобрiла: неординарного маестро середнього полету хаосу. Додаємо Паррка — французьку феномена, чий RAPTOR перевершив усих зоряних незважаючи на травми.

П’ятнадцятий тезис: Грин i Томпсон

П’ятнадцятий рiк? Додаємо Джеремi Грена (18) для гравити простору — i Томпсона (11) як тихого вбивцю з глибини. Разом? Їхня спiльна WP (ймовероятнiсть перемоги) перевищила .700.

Це не про величнinсть, що спадає — це про системи, сконструйованi холодною логikoю та тихою амбець. Джеймсу не потрбно було п’ять персень, щоб бути великим. Йому знадобилася досконала хвилина — правильнi товаришы у правильний сезон.