Їх викинули з NBA, але вони не зупинилися грати на дворових майданчиках. Це не про статистику — це про серце, боротьбу та мрії, які перетворюють бруханий асфальт на легенду.

Дайлан Гарпер не був найкращим — він просто грав з тишем. У системі, побудованій для зірок, його тиха воля — це те, чого не помітили. Це не історія драфту. Це дзеркало.