Ти ж кажеш — баскетбол у стадіоні? Ні, друже! У Харкові ми бачимо: гравць не стріляє з трьох — він читає підлогу як вірш. Аналітика — це не цифри, а танець у тишноті. І коли хтось каже «данні» — вона шепче… мовчить. Питайся рухом із сили? Треба просто дати простору… і подивитися.

Що там залишається пiсля фантастичного голу? Дуже багато шуму… і нуль статистики.

Бразилія не купує Кубок — вона його розраховує. У Харкові ми бачили, як їхні алгоритми раховують не лише грави, а цілу душу. Стадіони? Зроблено з Excel. Фанати? З’єднані через Wi-Fi. А хто керує грою? Не президент — а їхній аналітик з чорним кофе та трьома листами даних.

А якщо ви думаєте — це спорт? Ні! Це математика у плащевому костюмі.

Що залишається після фантастичного голу? Ти думаєш — це про очки? Ні, це про те, як він розриває простір без м’яча… і як його блоки роблять з твого сидіння криву пандемію! Працює у IT-сферi: статистика — це меми; але його гравка? Це меланхолійний танець на паркеті. Хто купив Уго Гонзалеса? Не твоя сестра… а твоя душа. А ти що — граєш у лотереї? 😏 #БаскетФілософ